Відома майстриня писанкарства зібрала у одному художньому виданні “Покутські народні Писанки” найбільшу колекцію великодніх покутських писанок. Їх орнаментика є дуже архаїчною й вирізняється чіткістю збільшеного малюнка геометричних і рослинних мотивів.
“Писанки Покуття порівняно з гуцульськими мають простіший орнамент. Однак власне покутська є більш архаїчною, зберігає прадавню символіку, що бере початок з дохристиянських часів. Характерними ознаками покутської писанки вважають нескладний поділ яйця на орнаментальні площини. Найчастіше він буває повздовжнім, інколи повздовжньо-поперечним. Орнаментика таких писанок вирізняється чіткістю збільшеного малюнка геометричних і рослинних мотивів, контур яких зазвичай білого кольору. Часто зустрічаються різні зображення й назви хреста – «великодній», «пасковий», «спаський», сонце відображають у вигляді найрізноманітніших «руж», «зірочок»; пишуть «безконечники», «берегиньки», «волові очка», рослинні мотиви: «дубові листочки», «конюшинку», «фасульки», «вазон».Покуття славиться родючими грунтами, тож люди здавна зверталися до небес із проханням дощу задля щедрого майбутнього урожаю. Своє прохання відображали на писанці такими мотивами, як «грабельки», «трикутники», заштриховані решіткою, які символізували хмаринку, з якої падають дощові краплі на землю. Поряд з традиційними сучасні писанкарки вносять в композиції і нові мотиви, зокрема церковці, церковні чаші, кошики з паскою, свічки, свічники, шутку (вербові гілочки), вишиті рушнички.Кольорова гама: жовті, червоні, зелені, в окремих селах трапляються також сині й рожеві барви, на коричневому, бордовому чи чорному тлі. Домінує на писанці колір землі.”
