Підтверджено вже багато фактів, згідно з якими російський президент путін напряму копіює та наслідує політику німецького нацизму. При цьому головною відмінністю залишається те, що свого часу гітлер називав війну війною у той час, коли путін намагається сховатися за термін “спецоперація”.
Адекватні науковці та політики остаточно впевнилися: путін таки дійсно наслідує німецького диктатора. Відтак, багаторічні дослідження й аналізи промов і текстів кремлівців, пошук раціональних мотивів щодо вчинків політичного керівництва рф отримали однозначне тлумачення: росіяни умисно копіпастять промови нацистських вождів, безсоромно плагіатять (як звикли сторіччями) сценарії публічних заходів пропагандистів 3-го рейху, а також їхні кінострічки, музику, спорт-масові заходи, прийоми зомбування тощо.
Сьогодні цивілізований світ суголосний: путін=гітлер. Це твердження-порівняння уже висловили більшість політиків демократичних країн, провідні учені та пересічні громадяни. І ця думка дуже легко підкріплюється фактами, зокрема лексичними й візуальними.
У цьому матеріалі порівнюємо фрази і дії, які об’єднують двох світових тиранів.
Деякі схожі фрази порівняли у Армія Inform.
гітлер: це брехня, коли в світі кажуть, що ми хочемо здійснити зміни виключно силою.
путін: ми нікому і нічого не збираємося нав’язувати силою.
гітлер: ви знаєте про нескінченні спроби, які я робив для мирного розв’язання проблем Австрії, а потім — Судетської області, Богемії і Моравії. Усе було даремно.
путін: нескінченно довгих 8 років ми робили усе можливе, щоб розв’язати ситуацію мирними, політичними засобами. Все даремно.
гітлер: Німеччина не переслідує жодних інтересів на Заході. Західний вал назавжди окреслює кордони Рейху.
путін: у наші плани не входить окупація українських територій.
гітлер: Ті, хто мешкає там (у Польщі. — Ред.), німецькі меншини піддаються найогиднішим переслідуванням.
путін: Її мета (спецоперації) — захист людей, котрі упродовж 8 років піддаються знущанням, геноциду з боку київського режиму.
гітлер:Гданськ був і є німецьким містом, (польський сувалківський. — Ред.) коридор був і є німецьким.
путін: Україна для нас — це не просто сусідня країна. Це невіддільна частина нашої власної історії, культури, духовного простору.
Наталя Пелагеша, відома українська політологиня, у своїй нещодавній роботі (Путін украв промову Геббельса ”Про тотальну війну”) порівняла телезвернення путіна 21 та 24 лютого 2022 р. з однією зі знакових промов міністра нацистської пропаганди геббельса «Про тотальну війну», яку він виголосив після поразки німецьких військ під Сталінградом. Науковиця, зокрема, відзначила, що промова геббельса має особливу структуру, а саме велику кількість запитань до німців-слухачів, на які вони мусили одностайно реагувати. Геббельс 29 разів використав цей прийом, а путін у двох промовах 21 та 24 лютого — 28.
“геббельс повторив слово “загроза“ 24 рази. Путін в обох текстах 15 разів використав слово “загроза“, 1 раз дієслово “угрожать“ та 3 рази їхні синоніми “опасность“ та “опасный“, тобто разом 19 разів”, — відзначає Н. Пелагеша і додає:”у президентського спічрайтера зловісне почуття гумору”.
І пара цитат з цього тексту:
геббельспочинає промову з фрази: “Я буду говорити з усією серйозністю і відкритістю, як того вимагає ця хвилина”; путін: “говорити доведеться докладно і детально. Питання дуже серйозне”.
геббельс: “Криза, з якою ми зіштовхнулись на східному фронті, досягла апогею”; путін: “ситуація на Донбасі набула критичного, гострого характеру”.
геббельс: “Тотальна війна — вимога цієї хвилини”; путін: “Обставини вимагають від нас рішучих і негайних дій”.
Варто зауважити, що серед іноземних ЗМІ також часто проскакують порівняння двох диктаторів.
При цьому путіна порівнюють із гітлером не лише за загальний образ та моделі поведінки, а й за конкретні його слова – наприклад, за те як він аргументував приєднання Криму; за амбіційні плани – міст через Керченську протоку, про який у свій час мріяв і гітлер; та за використання референдуму як виправдання міжнародної агресії.
Тобто гітлер – це спроба пояснити читачеві модель поведінки російського лідера й при цьому розбудити асоціативний ряд, який веде до висновку, чим така поведінка на міжнародній арені може закінчитись, пояснивши до того ж необхідність санкцій, які в західному світі, особливо в Європі, сприймаються неоднозначно.
