Свято меду – вже добра традиція для Полтави, адже його поводять більше двадцяти років поспіль. Раніше ярмарок розгортали біля Театру Гоголя. Цьогоріч він змінив локацію – ятки з медовою продукцією розташували за адресою вул. Європейська, 49 (там знаходиться будівля Симфонічного оркестру).
Розповідає голова Полтавської обласної громадської організації "Спілка пасічників" Наталія Сенчук:
« Взагалі цьогоріч ми трішки змінили формат, це не свято меду – ми приєдналися до фірми «ТІС», вони проводять ярмарок промислових товарів, а ми організували ярмарок бджолярів, аби вони могли реалізувати свою продукцію і забезпечити наших постійних покупців, адже вони за роки існування Свята меду вже звикли, що придбавають у нас бджолину подукцію. Учасники – всі члени спілки. Мед у всих якісний, має відповідні сертифікати, тощо. Асортимент у порівнянні з минулими роками невеликий. Цей рік нам дуже важко дався. Не всі бджолярі змогли виїздити на кочівлю, на медозбір. Тому пропонуємо продукцію, яку зуміли зібрати. Переважно, у нас є акацієвий мед, різнотрав’я, соняшниковий мед. Вибір невеликий, але мед якісний.
Кілька років поспіль у пасічників однією з головних проблем було оброблення плів отрутохімікатами, від чого гинули бджоли. Цьогоріч, каже Наталія Сенчук, проблеми теж не вдалося уникнути в деяких районах:
« У минулому році все стабілізувалося. Було лише три випадки отруєння бджолосімей. А так все налагодили завдяки відповідному наказу Держпродспоживслужби – провели відповідну роботу в ОТГ, зустрічалися з аграріями. Цьогоріч у нас на жаль, є проблеми. Бо фермери не забезпечили медоносними культурами наших пасічників – сіяли іноді, що могли. І були частими випадки отруєнь бджіл. Ніхто нікого не попереджував – комендантська година, труїли поля, поки дозволяв час. Втрати понесли у цьому році дуже великі – Хорольський район ( близько 500 сімей), Чутівський район ( справа у суді розглядається). Який район не візьміть – багато випадків отруєнь.
Олексій Силка приїхав з села Власівка Зіньківського району :
« У нас українська степова бджола. Більше 200 сімей. Урожаєм ми відносно задоволені. Є акацієвий мед, різнотрав’я, гречаний та соняшниковий. Не у кожного пасічника вдалий рік, але у нас все добре. Загалом, займаюся пасікою більше п’ятнадцяти років – до мене у родині бджолами ніхто не цікавився. Секрети я збирав сам – читав книжки, дивився різні програми, переймав досвід в досвічених бджолярів».
Подружжя Олександр та Наталія Деркачі приїхали з Абазівки.
Для Олександра бджільництво – справа сімейна. Його батько започаткував пасіку з 1968 року. Згодом естафету перейняв сам Олександр. А потім долучилася дружина. Загалом займаються медом понад тридцять років.
«Ми привезли мед трьох видів. Різнотрав’я, перший мед ( майський) і соняшниковий. Ще у нас є щільниковий мед, медовий квас, за брус, настійки» - розповідає Наталія.
Цьогоріч, кажу Олександр, проблем з отруєнням бджіл у їхній місцевості не було – дійшли згоди з фермером, який теж бджоляр. Хоча без складнощів не обійшлося – весна видалася холодною а літо дощовим. Найбільше подружжя полюбляє соняшниковий мед:
«Соняшниковий мед корисний за своїми якостями, легко засвоюється. Скажімо, гречаний мед – дуже насичений, «важкий», з гірчинкою. Його з обережністю потрібно вживати людям, які мають недуги серцево – судинної системи».
Також пані Наталія радить вживати мед усім – адже це справжня скарбничка вітамінів та мінералів.
Принагідно журналісти посмакували квасом від родини Деркачів – і це дійсно неперевершений напій,у якому дуже гармонійно подуються солодощі та кислинка. Радимо усім!
Брат і сестра Ілля та Дарина Нечай з села Лівенське Ново – Санжарського району продовжують сімейну справу, започатковану батьком. До пасіки їх обох привчали з дитинства, Ілля – студент ветеринарного факультету.
« Нам завжди це було цікаво. Разом з татом вивозили вулики, вчилися правильно доглядати за бджолами. Мед і все що з ним пов’язано можна вивчати роками. Мій улюблений мед – травневий, акацієвий. Він ніжний, без гір чинки. А загалом, я думаю, людям багато чому можна повчитися у бджіл».
Окрім продуктів бджільництва на ярмарку можна придбати вироби народних майстрів – прикраси, посуд, гончарні вироби, сувеніри.
Ярмарок працює з 8 до 17 години 9 – 12 серпня а адресою Полтава, вулиця Європейська 49. У самій будівлі почалася виставка продаж промислових товарів – одягу та взуття.
Читайте також: У Полтаві запрацював консультаційний центр з допомоги абітурієнтам зі вступом
