Історію професійного моряка, який став військовим розвідником, розповіла пресслужба 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу.
Старший солдат розвідувальної роти 28 омбр Костянтин, один з тих, у кого позивний можна повноцінно вважати другим ім’ям. “Одеса” – це і про його рідне місто, і про колоритну вдачу, і навіть про професію. Протягом 8 років він підкорював моря й океани, як помічник капітана судна, а коли на малій батьківщині прогриміли перші вибухи, то без зволікань встав на захист країни.
“24 лютого почалася повномасштабна війна, 25-го я вже пішов до армії. Розповів, що знаюся на топографії, отже мені запропонували піти у розвідку й попередили, що підрозділ ось-ось має йти на фронт. Я, звісно, погодився”, – згадав Костянтин.
За цей час “Одеса” разом зі своїми бойовими побратимами встиг взяти участь у багатьох складних операціях. Зокрема, самотужки або координуючись з іншими підрозділами, вони влаштовували для ворожих військ безліч засідок, з яких жоден окупант не виходив живим.
“Одного разу ми перехоплювали росіян, які намагалися відійти із засідки наших колег-розвідників. Тоді старший нашої групи почув рух серед каналу і мовчки потягнувся за гранатою. Я дав знати, що зрозумів його і теж потягнувся за своєю. Кидаємо, чуємо панічні крики і починаємо працювати всім, що у нас було”, – розповів “Одеса”.
Про своїх побратимів Костянтин розповідає з посмішкою і з гордістю. За цей час вони стали йому другою сім’єю, яка тримає бойовий дух попри втому і небезпеку.
“Хлопці великі молодці. Особливо зараз, коли розпочався контрнаступ, вони не лише викладаються на максимум, а й допомагають, якщо у тебе щось не виходить. Працювати в такому колективі одне задоволення. І ми працюємо майже без відпочинку, бо хочемо якнайшвидше вибити окупантів, як то зробили на Харківщині”, – додав Костянтин.
Найбільше душа “Одеси” тягнеться зараз до моря. Як він сам ділиться, йому дуже не вистачає рідного морського повітря. Тому, коли Україна переможе, хоче відпочити на одному з одеських пляжів. А наразі радить українцям не зволікати й допомагати.
“Не можна цю війну просто пересидіти перед телевізором. Якщо ви знаєте, що вмієте щось, що наблизить нашу перемогу - робіть це. І починайте вже, бо кожен вклад важливий”, – резюмував Костянтин.
Джерело: Головне управління розвідки Міністерства оборони України
