Щорічно 8 листопада віруючі шанують пам'ять Дмитра Солунського, який прийняв мученицьку смерть за віру в Христа у IV столітті. У народі найчастіше називають Дмитрієв день.
Дмитро Солунський народився сім'ї римського проконсула в III-IV столітті, жив у Фессалоніці (Солунь, Греція). Його батьки були таємними християнами. Після смерті батька Дмитро отримав його посаду, однак він не переслідував християн, як того вимагали тодішні правителі, а відкрито прославляв Спасителя і навіть боровся з язичниками.
За такі дії, правитель вирішив його заарештувати, але Дмитро дізнався про це заздалегідь і доручив своєму слузі Луппу роздати весь стан сім'ї бідним і нужденним. При цьому слуга примовляв слова: "Будемо шукати собі багатство небесне". У суді перед імператором Максиміліаном Дмитро вголос визнав себе християнином, за що його посадили до в'язниці.
Невдовзі під час гладіаторських боїв християнин Нестор убив улюбленого бійця імператора Максиміліана – Лія. Лія був відомий своєю жорстокістю до християн. Імператор був у нестямі від агресії, він наказав вбити як Нестора, а й іншого християнина – Дмитра. Вранці 8 листопада його вивели на площу та пронизали тіло списами. Згодом християни таємно поховали Дмитра. А його слуга Луппа взяв обручку та ризу великомученика, з їхньою допомогою здійснив чимало чудес.
Вшановувати пам'ять великомученика наші предки почали відразу після хрещення Київської Русі. А в Києві навіть започаткували Дмитріївський монастир на початку 70-х років XI століття. Нині він відомий як Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир. Будівництво храму вів син Ярослава Мудрого, великий князь Ізяслав, який за хрещення отримав ім'я Дмитро.
На іконах Дмитра часто зображують із списом у руках, тож свято Церква пов'язує із захистом своєї землі, патріотизмом.
Здавна існувало повір'я, що у Дмитрів день на могили прилітають померлі образ птаха. Тому люди йшли на цвинтарі та розсипали там зерно.
Також було прийнято збиратися усією родиною за святковим столом. На вечерю обов'язково пекли млинці, а коли знімали зі сковороди першу, то казали: "Пам'ятай, Господи, чесних батьків". Його залишали на вікні і не їли.
У народі вірили, що душі померлих приходять уночі, а тому святковий обід завжди розпочинався увечері. Щоб родичі, яких вже немає з сім'єю, теж могли приєднатися до трапези, на стіл ставили додаткові тарілочки та клали по ложці з кожної страви. Потім їх переставляли до образів чи кут. Поруч обов'язково клали рушник та мисочку з водою. Щоб душі потім могли "вмитися".
Наші пращури помітили, якщо у цей день погода буде хороша, то буде йти дощ.
А ще у народі саме 8 листопада закінчувався землеробський рік. Предки уявляли, що святий Дмитро "закриває" землю ключем і передає його святому Юрію, який потім "відкриє" весну (6 травня). Зокрема, в одній із колядок були такі слова: "у святого Дмитра труба зі срібла" і нею він сповіщає, що настала зима.
Після дня Дмитра Солунського у народі вже не влаштовували весілля та не ходили у свати. Якщо залишалася якась дівчина у селі незасватана, то цей рік вважався для неї втраченим. Існували навіть приказки з цього приводу: "До Дмитра дівчина хитра, а по Дмитру хоч труба витри", "До Дмитра дівка хитра, а по Дмитру хоч за старця, щоб не залишитися" або "До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра дещо- яким би був, щоб хліб роздобув".
Святому Дмитру Солунському здавна молилися за кілька речей:
У цей тяжкий для України час слід прочитати молитву до великомученика Дмитра про допомогу під час воєнних дій:
Святий і славний великомученик Христовий Дмитро, швидкий у допомозі та теплий покровитель, з вірою приходимо до тебе! Ти, стоячи з відвагою перед Небесним Царем, випроси у Нього прощення гріхам нашим і щоб звільнитися нам від моря, землетрусу, потопу, вогню, меча та вічної муки. Моли добрість Його, щоб знищити це місто, цю оселю та всяку країну християнську. Випроси у Царя Царствуючих на ворогів перемогу та подолання православним християнам, всій державі православний мир, спокій, твердість у вірі та наближення до благочестя; нам же, шанувальникам чесної пам'яті твоєї, випроси благодатне зміцнення на добрі діла, щоб благотворному Владику нашому Христу Богу тут послужити, і сподобитися молитвами твоїми наслідувати Царство Небесне для вічного прославлення Його з Отцем і Святим Духом. Амінь.
Читайте також: Справжні щасливчики: знаки зодіаку, які спіймали успіх за хвіст
Як зекономити заряд батареї: неочевидна функція телефону