Бундестаг — нижня палата парламенту Німеччини — ухвалив постанову про визнання Голодомору — масового голоду 1932-1933 років — геноцидом українського народу.
На підтримку резолюції виступили три партії правлячої коаліції та християнські демократи . Фракції лівих і “Альтернативи для Німеччини”, які часто є прокремлівськими, утрималися. Жодного голосу проти не було.
Президент України Володимир Зеленський подякував німецьким депутатам за рішення, написавши у Twitter, що «правда завжди перемагає».
Deutsche Welle цитує таке речення з ухваленої резолюції: «З точки зору сьогоднішнього дня напрошується історична та політична оцінка, згідно з якою йдеться про геноцид. Німецький Бундестаг поділяє цю оцінку».
Німецькі журналісти зазначають, що йдеться про обережне формулювання, згідно з яким визнання Голодомору геноцидом українського народу є радше реплікою, аніж основним меседжем. Однак, як пише Deutsche Welle, навіть це обережне формулювання стало сенсацією для німецької політики. Ще у 2019 році депутати Бундестагу фактично відмовилися розглядати петицію про визнання Голодомору геноцидом, заявивши, що майже нічого не знають про ці події.
Спостерігачі наголошують, що на зміну позиції нардепів великий вплив мала нинішня російська агресія проти України.
У проекті резолюції наголошується, що Німеччина несе особливу відповідальність за те, щоб порушувати перед міжнародною спільнотою питання публічного визнання злочинів проти людяності та їхнього осмислення. Частиною цієї відповідальності є донесення до німецького суспільства, а також до всієї Європи правди про Голодомор. Для цього бундестаг закликає підтримувати освітні проекти.
Депутати бундестагу наголошують у проекті резолюції, що український народ у ХХ столітті став жертвою одразу двох тоталітарних режимів. А домовленості між Гітлером і Сталіним, які в секретній їхній частині включали розмежування між сторонами сфер інтересів на випадок “територіально-політичного перебудови” і які в пострадянській історіографії прийнято називати пактом Молотова-Ріббентропа , у проекті резолюції названі “злочинним поділом Східної Європи”.
