Бруковані вулиці та тротуари залишаються візитівкою Чернівців. У поєднанні зі старовинною австрійською архітектурою вони утворюють єдиний ансамбль, який каже: це місто має довгу та насичену історію.
Але коли бруківка з’явилася на вулицях Чернівців? Ще у 18 столітті більшість вулиць мали грунтові дороги. Згадується, що перед тим, як місто склало присягу австрійській династії Габсбургів (1777 рік), комунікації тут мали, м’яко кажучи, сумний стан.
Читайте: Перша цивілізація, перша залізниця, перший водопровід - 20 цікавих фактів з історії Чернівців
В 1762 році єзуїт Йосип Боскович, відвідавши місто, писав, що через сильні зливи дороги, які сполучали Чернівці з рештою світу, перетворилися на місиво. До того ж повінь Прута зруйнувала дорогу на лівому березі річки. І хоч чернівецький староста звелів прокласти нову дорогу через ліс, вона була настільки кепською, що проїхати нею лише возом, запряженим парою волів. Не в кращому стані були й міські грунтові дороги.
Та коли ситуація почала змінюватися? Це ми спробували дослідити, пошукавши інформацію в газетних архівах Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки.
У 1780 році вулицю Головну обладнали стічними канавами, вкрили гравієм і продовжили. Вулиця Панська також була висипана гравієм, а на ній - болотні ями.
У 1825 році влада міста вирішила вимостити вулиці бруківкою. Першою для цього обрали площу Ринок (нині Центральна площа). Але забрукували площу тільки в 1840 році. Після цього бруківку ще кілька разів перекладали. Зокрема це було у 1905-1909 році.
Хоч до якості бруківки на площі Ринок у комісії були претензії, це дало поштовх замінити гравійне покриття на бруківку на інших вулицях старого міста. Далі бруківкою вкрили вулиці Головну, Руську, Університетську та інші площі.
І знову ж, брукування було тривалим. Так, на площі Театральній це тривало з 1904 по 1916 рік. До дорожніх робіт на Буковині активно долучалися місцеві громади.
Подейкують, що за часів Австрійської імперії бруківку до Чернівців завозили зі Швейцарських Альп. Точно відомо, що до 20 століття граніт привозили з Саксонії, а в 20 столітті - з Житомирщини. Гранітна бруківка протягом більше ніж ста років зберігала гарний вигляд. Хоча, звісно, в деяких місцях вже розсипалася.
Викладена віялом бруківка з’явилася понад 100 років тому. Кажуть, що викладати її треба було так, щоб між камінням не можна було встромити ножа.
У 1929 році міську громаду очолив Р. Киндя. Тобто був примарем за часів, коли Буковина входила до складу Румунії. За його примарства замощували вулиці Альба-Юлії (Емінеску), Принца Ніколає, Александра Доброго на загальну суму 2 млн лей. Також проводили замощування вулиці Трансильванії (це частина вулиці Головної від парку Шевченка до проспекту Незалежності) на суму 6 млн лей.
За часів примара Д. Мармелюка також увагу звертали на замощування вулицю та площ, з яких забрукували повністю вулицю Університетську, Митрополита Сильвестра (нині - частина Університетської), частково вулицю Бринковяну, Я. Флондора, Румунську (нині - Руська).
До 1935 року забрукували бульвар короля Кароля Першого (нині - вулиця Героїв Майдану), вул. Нягое Басараб (нині - Банкова), Пуанкаре. Таким чином за примарства Мармелюка покрили бруківкою 22370 м кв.
Одночасно в той період утворювалися нові вулиці. Наприклад, бульвар воєводи Мігая, що вів до аеропорту, алея у парку Єлизавети.
До початку Другої світової війни якість доріг у Чернівцях відповідала світовому рівню. Тож, коли сюди приїжджали бізнесмени з Італії, Австрії, Німеччині та Польщі, вони були приємно здивовані.
Сучасну ж бруківку підбирали так, щоб вона була схожою на австрійську. Але сучасна плитка - штучна, і такий тривалий час не зберігається цілою, руйнується значно швидше. Нинішнє каміння роблять із суміші граніту, піску, щебеню та інших матеріалів.
Вважається, що якісна плитка без ремонту має витримувати 20 років без ремонту, проте у Чернівцях вона так не зберігається.
Перше асфальтування у Чернівцях почалося аж у 1936 році. Це була площа Соборна.
Попри те, що у 20 столітті вулиці активно асфальтували, гравійними залишалися вулиці Руська, Тобілевича, Гастелло, Кобилиці, Воробкевича, Буковинська, Садова Маяковського (зараз Івана Дзюби). Українська та Київська були щебневими.
Але асфальт - то вже зовсім інша історія…
Читайте також:
Слідкуйте за нашими оновленнями у Viber (новини Чернівців)
