14 грудня весь український народ вшановує тих кращих своїх доньок і синів, які понад 36 років тому зійшлися в нечуваній січі зі смертельною Чорнобильською загрозою. Так повелося з давніх давен, що в годину великого лиха на передній край боротьби стають найвідважніші.
Після трагічної ночі 26 квітня 1986 року Чорнобиль приготував для вас випробування, яких донедавна не знала світова практика. Причому більшість завдань вимагали оперативних дій не підкріплених практичним досвідом, де необхідні були новаторські професійні рішення та неординарні заходи. Ціною неймовірних фізичних та моральних зусиль ви з честю виконали свій службовий і громадянський обов'язок - захистили всіх нас від атомної небезпеки планетарного масштабу.
Доземний уклін усім, хто забувши про себе, відвів від світу страшну долю — стати атомною пустелею. Минають роки, сивіють ветерани, та час не владний над звитяжцями, що здійснили подвиг.
У глибокій шані схиляємо голови перед лицарями, котрі у відсвітах вогню Чорнобиля назавжди увійшли у безсмертя.
