Різдвяний святвечір є вершиною святкового приготування до зустрічі одного з найбільших свят церковного року – Різдва Христового. Він завершує 40-денний Різдвяний піст, він сповнений надій і трепетного очікування, він вирізняється особливим богослужінням і неповторною атмосферою у храмах.
Про традиціі Різдвяного святвечора а також про 4 річницю вручення Томосу про автокефалію Митрополиту Єпіфанія нагадує Православна церква України.
Для українських родин Різдвяний святвечір є одним з найулюбленіших свят, багатий на добрі й старовинні традиції. За спроможністю кожної родини, українці готують вечерю із 12-ти пісних страв, запрошують усю рідню до святкового столу і носять батькам «вечерю».
Серед страв святкової вечері обов’язково має бути кутя, або коливо. Це варена пшениця з медом і маком, яку споживають першою. Кутя з’явилася ще в дохристиянську добу, і з тих часів вона зберегла символізм поминальної страви. Пшениця, як зерно, щороку оживає, тому є символом вічності, мед – символ вічного щастя святих у Царстві Божому, мак – символ роду.
Після завершення богослужіння та появи першої зірки на небі, яка нагадує нам про Вифлеємську зорю, що сповістила світові про Народження Сина Божого, християнська сім’я сідає вечеряти.
«Дорогі брати і сестри! Цей Святвечір для нас є особливим через страшні випробування війною, які всі ми нині проходимо. Тож в цей особливий час, напередодні вшанування Різдва нашого Спасителя, попросімо у Господа благословіння для нашого народу, сил і Божого захисту для наших військослужбовців, які боронять нас від лютого ворога. А також добрим словом і щирою молитвою згадаємо всіх наших новітніх героїв, які віддали свої життя заради нас із вами. Нехай цей святий вечір провіщає нам світлий ранок – свято Народження нашого Спасителя!» , - зазначили у ПЦУ.
Переддень Різдва Христового для повноти нашої Церкви сповнений особливої радості ще з одного поважного приводу: ми відзначаємо четверту річницю урочистого вручення в Константинополі Вселенським Патріархом Варфоломієм Томосу про автокефалію нашому Предстоятелю Блаженнійшому Митрополиту Епіфанію.
Символічно, що саме в Різдвяний святвечір до Києва було привезено цей історичний документ, який засвідчив, що відтепер і назавжди помісна Українська Православна Церква – незалежна та рівна в усьому з іншими Сестрами-Церквами Вселенського Православ’я.
Томос, тобто церковний канонічний документ, указ, декрет, є унікальним документом не лише за своєю суттю, а й за формою, оформленням.
Текст виконаний на пергаменті у стародавньому стилі ієромонахом Лукою з монастиря Ксенофонт святої гори Афон, відомим на весь світ іконописцем і каліграфом. Літери є оригінальними за формою (мають хвостики та подовжені літери), перша оздоблена віньєнтками і візерунками. А для декорування українського Томосу взято образ Ісуса Христа в оточенні святого Варфоломія та святого Епіфанія, єпископа Кіпрського – святих, імена яких носять Предстоятелі Константинопольської Церкви-Матері та Церкви України.
Постер угорі - з Української правди.
