Напередодні Водохреща - 18 січня українці святкують "Голодну кутю" або другий Свят-Вечір. У цей день прийнято нічого не їсти - постити. Із першою зіркою родина сідає до вечері. До столу подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.
Голодна кутя: страви і традиції, пов’язані з ними
На вечерю завжди готуються лише пісні страви. Це може бути риба, вареники, гриби, капуста, горох, узвар, борщ з “вушками” (маленькі вареники з лісовими грибами та картоплею), пампушки, гречані млинці. Починають трапезу з ковтка свяченої води.
Після цього приступають до смакування “голодної” куті. Її відмінність в простіших складниках: лише пшениця, родзинки, інколи мак). Запивають страву обов’язково узваром з сушених фруктів.
На цей Святий Вечір страв готують менше. Їх вже не повинно бути 12, але обов’язково має стояти на столі непарна кількість.
В деяких регіонах України прийнято пекти спеціальний хліб “карачун” або “крачун”.
А вже 19 січня, на Хрещення Господнє, накривають щедрий та багатий стіл. Тому ще 18 січня кожна господиня повинна приготувати домашні ковбаски, холодець, різноманітні м’ясні страви.
Традиції та обряди на Водохреще
Воду починають святити ще напередодні свята Хрещення Господнього (18 січня) і продовжують безпосередньо 19 січня. За традицією у водоймі роблять ополонку у формі хреста чи кола, а неподалік встановлюють дерев’яний хрест із голубом (символ Святого духа) та аналой (високий столик із похилим верхом, на якого священник кладе Біблію під час богослужіння). Спочатку служиться літургія в церкві, а потім віряни, разом зі служителем йдуть до ополонки, де проводиться молебен. Також популярними є водохресні купання.
Існує повір’я, якщо 19 січня скупатися в освяченій воді, то всі гріхи минулого року будуть змиті. Також люди набирають воду собі в глечики, прикрашені квітами для захисту від біди, та зберігають до наступного Водохреща. Вона вважається цілющою. Особливо часто її п’ють, якщо є якісь проблеми з шлунком.
