Хоча російським провладним ЗМІ заборонили поширювати будь-які заяви про мобілізацію, за прогнозами ГУР Міноборони України, для участі у кількох російських наступальних операціях навесні та влітку на Сході та Півдні України вже в січні росія може почати її другу хвилю. Цього разу вона відбуватиметься насамперед у таких великих містах рф, як москва та санкт-петербург, а також на окупованих територіях України. Очікується, що до півмільйона мобілізованих росіян братимуть участь у наступах у Донецькій, Запорізькій та Харківській областях та обороні в Херсонській області та Криму.
Чи принесе запланована кремлем мобілізація очікувану стратегічну перевагу у війні з Україною проаналізували у Центрі протидії дезінформації при РНБО України.
Попередня т.зв. часткова мобілізація розкрила такі системні проблеми в армії рф, як хаос у військкоматах, скандали щодо розміщення та забезпечення мобілізованих, відсутність реальної підготовки перед відправкою підрозділів на фронт. Наміри нової мобілізації лише загострять ці проблеми.
Затверджена система підготовки військовослужбовців рф включає курс загальновійськової інтенсивної підготовки з курсом «виживання» – протягом 4-х тижнів, підготовку фахівців з військово-облікових спеціальностей – протягом 3-х місяців, а за високотехнологічними спеціальностями – до 5 місяців. При цьому, система підготовки здатна одночасно навчати не більше 130 тис. мобілізованих і просто не розрахована на таку кількість новобранців. Фактично, як публічно визнав путін, первинна підготовка мобілізованих триває від 5 до 10 днів, після чого вони надходять до бойових частин, які безпосередньо беруть участь у бойових діях. Природньо, що такий «експрес-курс» не дозволяє отримати навіть елементарні навички ведення та виживання в бою.
На відміну від ЗС рф бійці ЗСУ, окрім українських навчальних центрів проходять навчання у 14 країнах НАТО. Крім того, українських військових навчають і інструктори з Швеції та Фінляндії, що поки не входять до НАТО.
Реформа екс-міністра оборони рф сердюкова істотно скоротила чисельність армії та поламала систему підготовки майбутніх офіцерів, дефіцит яких так і не вдалося подолати на початку СВО. У рамках реформи, з 65 вищих військових навчальних закладів, залишилося 3 навчально-наукових центри, 11 академій та 3 військових університети. Багато в чому звільнення відбувалися за рахунок розформування військових частин, призначених для поповнення призовниками у разі мобілізації. Новий міністр с.шойгу не виправив помилку свого попередника, внаслідок чого армія до початку «СВО» скоротилася до близько мільйона осіб. Сьогодні ж ЗС рф відчувають величезний дефіцит офіцерів у званні «капітан» та «майор» на тлі надлишку нових генеральських посад. Навіть із розрахунку 1 офіцер на 5 солдатів потрібно 80-100 тисяч офіцерів, яких просто немає.
Проблеми з обмундируванням, особистою зброєю та спорядженням мобілізованих яскраво проявилися під час «часткової» мобілізації і нікуди не поділися зараз. Генштаб ЗС рф не знає, де взяти півмільйона бронежилетів, балістичних шоломів, комплектів зимової форми та берців відповідних розмірів. Дефіцит артилерійських снарядів основних калібрів 122 та 152 мм та зношеність стволів артилерійських та танкових гармат так і залишились однією з головних проблем ЗС рф. Адже ресурсу стволів російських танків (від 210 пострілів бронебійними підкаліберними снарядами до 840 пострілів осколково-фугасними та кумулятивними снарядами) та нарізних артилерійських гармат (до 2000–3000 пострілів залежно від калібру, типу снаряду та дальності пострілу) вистачає на 1 місяць інтенсивної війни, після чого потребують заміни. Але в росії не виробляється гарматна сталь відповідного виду, а виготовлення заготовок деталей ствольної групи збереглося лише на двох підприємствах: ВАТ «Мотовіліхінські заводи» (м. перм) та ФГУП ПЗ «Барикади» (м. волгоград). Критична ситуація спостерігається і з танками, обсяги виробництва яких не можуть покривати втрати від ведення бойових дій. Для компенсації військових втрат у розпорядженні МО рф на консервації перебувають до 8 тис. танків різних моделей (від Т-62 – до Т-80), з яких до 90% підлягають обов’язковій модернізації. Проте, російська танкова промисловість на сьогоднішній день спроможна щорічно виробляти максимум до 250 нових машин та модернізувати до 600 старих.
Майбутня мобілізація резервістів переконливо свідчить про те, що влада рф готова до затяжної війни та нової мобілізації солдат, яких вона кине на передову. Однак нова мобілізація, до якої армія рф не готова ні організаційно, ні технічно, стане для країни справжньою катастрофою. Спроби відновлення боєздатності російської армії звичним для кремля шляхом набору ненавченого «гарматного м’яса» не завадять українським військовим наступати та наблизити остаточну поразку російських військ в Україні.
