Цикл Новорічно-різдвяних свят завершує Богоявлення Господнє або Водохреща, якому передує ще одне свято, яке має язичницькі коріння –Другий (Бабин) свят - вечір 18 січня. Його українці відзначають урочистою трапезою, що носить сімейний характер. Називають її по-різному: «Бабин вечір», «Голодна кутя», «Другий Святвечір», «Голодний Святвечір», «Водохресний Святвечір»…
Віруючі від ранку і до вечора цього дня постують, а сідають до столу тільки після служби у церкві та освячення води, яку вживають натщесерце для зцілення душі і тіла. У народі існує повір`я, що вода , освячена сьогодні на вечірній службі має могутню силу .
Нею господар кропить усіх членів сім’ї, хату, подвір’я, господарські будівлі, домашню худобу, сільськогосподарський реманент.
Кропилом служив пучечок колосків із «дідуха», або із засушених васильків. Водночас, один із членів родини писав крейдою або олівцем хрести на хатніх речах, начинні, дверях, вікнах, одвірках, господарських спорудах. На території західноукраїнських земель хрести виписували часто розведеним на посвяченій воді тістом.
Перед самою вечерею знову окроплювали хату свяченою водою та обкурювали зіллям. Далі господар заміщував кутю (з маком, медовою ситою, горіхами), набирав її у ложку й, ставши перед вікном або на порозі, закликав мороз (бурю, вовка) куті їсти. Взамін, щоправда, просив не зашкодити людям, полям, посівам і худобі.
На вечерю подаються лише пісні страви: смажена риба, вареники з капустою, пироги, гречані млинці на олії, обрядовий хліб, кутя та узвар. Після вечері всі члени сім’ї колись клали свої ложки в одну миску, а зверху – хлібину, – «щоб хліб родився».
За кілька днів до Водохреща, або ж увечері 18 січня, молодь у давнину йшла до водойми й там парубки вирубували з криги хреста «Йордана», виймали його і ставили поруч з ополонкою та обливали червоним буряковим соком і прикрашали ялиновими гілочками.
З Святим вечором пов’язують також багато традицій. Важливо поспостерігати за тим куди йде дим, після того як погасять свічку. Якщо дим піднявся вгору, то всі члени сім’ї будуть разом весь рік. Дим виходить до дверей – передвісник смерті старшого члена родини.За традицією колись молоді дівчата після вечері збирали ложки та виходили на вулицю. Вони калатали ними і вслухалися з якої сторони будуть гавкати собаки. Звідки почують гавкіт в тій стороні й живе їх суджений. Повечерявши всі колядують дома, а потім йдуть колядувати до рідних, знайомих та близьких.
Читайте також: Традиційного свята на Водохреще у Полтаві цього року не буде, але рятувальники будуть чергувати на пляжах
