29 січня в Україні вшановують українських захисників, які вступили в бій під станцією Крути. На противагу поширеній хибній думці, не всі учасники тих подій загинули. Серед виживших є й уродженці Вінниччини.
Інформацію про них наводять у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року (нині с. Пам’ятне Борзнянського району Чернігівської області). Проти бішовиків виступило до 520 українських воякiв, юнакiв і студентiв, на озброєнні яких було 16 кулеметів та одна гармата. Військами УНР під Крутами командував Аверкій Гончаренко. Ворог мав десятикратну перевагу в живій силі, бронепотяг та артилерію.
"Завдяки вигідній позиції і героїзму, українцям вдалося завдати росіянам значних втрат і стримати наступ до темряви. Близько шести годин тривав бій з більшовицькими військами. Під тиском ворога українські бійці організовано відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 хлопців, заблукавши у темряві, повернулися до станції Крути, яка на той час уже була зайнята більшовиками та потрапили в полон. Хлопців катували, а потім стратили. Григорій Піпський, учень 7-го класу, перед розстрілом заспівав «Ще не вмерла Україна» і решта підтримали спів. Згодом, коли національні війська звільнили більшість України від російських загарбників, за рішенням Центральної Ради 18 березня 1918 р. майже всіх загиблих вояків-студентів урочисто перепоховали на Аскольдовій могилі у Києві. Загалом у бою під Крутами загинуло з української сторони, за різними оцінками, 70-100 осіб. Втрати бiльшовицьких вiйськ сягали 300 воякiв. У 2006 р. на місці бою встановлено пам’ятник. Сміливість та героїзм крутян стали прикладом для захисників України", - йдеться у повідомленні.
У цьому бою прославилися і подоляни. Більшість із них залишилися живими і продовжили боротьбу за Україну у подальшому вирі революційних подій.
Джерело: https://vinbazar.com/
