На підступах до населеного пункту Мар’їнка, що в передмісті Донецька, вдало стримують навалу ординців і щодня нищать ворогів та їхню броньовану техніку воїни-десантники 79 ОДШБр, де служить 26-річний сержант Олександр.
Про запеклу боротьбу з російськими загарбниками миколаївський десантник розповів Армії.Інформ.
"Добре пам’ятаю день свого бойового хрещення. Якраз повернувся з позиції, і мені запропонували піти на підсилення на один опорник, який вважався дуже небезпечним. На нього постійно перли московити. Погодився, тому що хотілося перевірити себе, дізнатися, на що здатний в екстремальних умовах. Коли туди прийшов, дуже здивувався. Там на подив було тихо. Але тиша панувала недовго.
Вже за годину почався потужний мінометний обстріл. Це була перша ознака того, що невдовзі вони полізуть. Так і сталося. Раптово побачив, як до нас швидко наближається БЕХа з десантом на броні. Чомусь мене почав розбирати сміх. Мабуть, це була захисна реакція організму. Відчував, що адреналін зашкалює, але страху не було. Точніше, він якось непомітно пройшов, як тільки почалася активна бойова робота. Тим часом ординська БМП на повному ходу наскакує на міну і підривається.
Орки, немов таргани, пострибали з броні й побігли до наших траншей. Зустріли їх зі всіх стволів. Щільний контактний бій йшов на відстані 20-30 метрів. Кулі та гранати летіли майже з усіх боків. У підсумку з того десанту не залишилося жодного загарбника. Хлопці працювали жорстко і відчайдушно. З нашого боку обійшлося без втрат.
Після того бою став почуватися більш-менш впевнено. Вже знав, як усе відбувається і як потрібно правильно діяти. До речі, наступний бій теж був не менш запеклим. Приблизно за тим же сценарієм окупанти повторили атаку на нашу позицію. Після мінометного обстрілу почався штурм. Тільки цього разу попереду їхав Т-72, а за ним йшла піхота. Танк постійно вів вогонь прямою наводкою з гармати і обстрілював нас з великокаліберного кулемета. Десь метрів за 120 від наших траншеї з нього пустили дим, і піхота почала висуватися під його завісою впритул до наших окопів.
Але хлопці з сусідньої позиції зі "Стугни" зуміли чітко влучити у ворожий танк, і він зупинився. Далі його контрольним пострілом з ПТРК "Джавелін" перетворили на металобрухт. Видовище було феєричним, коли від вибуху БК його башта злетіла високо у повітря. Втративши броню, окупанти розгубилися, а ми навпаки почали активно їх змащувати свинцем. За пів години напад був відбитий".
Нагадаємо, історія українського захисника на псевдо “Арчі”, який розпочав свій шлях у лавах миколаївської 79-ї окремої десантно штурмової бригади, а нині захищає країну в складі 95 бригади.
