Провал «СВО» проти України робить перспективи трансформації нинішньої росії реальними.
Про заяви 5-го «Форуму вільних народів постросії» проаналізували у Центрі протидії дезінформації при РНБО України, передає редакція.
Дискусії про реконструкцію росії і деколонізацію її народів все частіше переходять із теорії в практичну площину.
31 січня члени ініціативних груп, які представляють п’ять російських регіонів – Кенігсберг, Ингрію, Урал, Сибір та Кубань під час проведення 5-го «Форуму вільних народів постросії» заявили в Європарламенті у Брюсселі про проведення онлайн-референдумів за незалежність регіонів від рф.
«Ми оголошуємо початок процесу відділення від москви і про перші референдуми вільних людей, які населяють Кенігсберг, Інгрію, Сибір, Урал і Кубань, про суверенітети наших держав», – йдеться в заяві.
Основними гаслами референдумів проголошено наступні:
Початок проведення онлайн-референдуму заплановане на 16 лютого. Назва платформи, на якій він буде проведений, організатори обіцяють оголосити заздалегідь.
Форум вільних народів постросії (ФВНП) — платформа комунікації лідерів регіональних рухів та представників корінних народів росії, що має на меті реконструкцію сучасної російської держави, безумовними складовими якої будуть деімпереалізація, деколонізація, денацифікація, демілітаризація та денуклеаризація.
Фактична мета — розпад російської федерації. Попередні Форуми ВНП відбулися у Варшаві (у травні 2022 р.), Празі (в липні 2022 р., Гданську (у вересні 2022р.) та Гельсінгборгу (у грудні 2022р.).
Наскільки ж реалістичними є сподівання на розпад рф?
Про ідею утворення на місці нинішньої росії незалежних держав говорять вже не перший рік. Якщо в серпні 1990 року, Єльцин ще проголошував всім союзним республікам «брати суверенітету стільки, скільки зможете проковтнути», то після розпаду СРСР подібні тези лунали дедалі рідше і тихіше. А з приходом до влади його «наступника» путіна розпочалося тотальне повернення до жорсткої моделі централізації.
Кремль зробив все, щоб викреслити з історії те, що в 1992-1993 роках про бажання вийти зі складу рф голосно заявляли не тільки Чечня-Ічкерія, а й Татарстан. Тоді Чечню окупували заново, а Казань утримали погрозами транспортної блокади та обіцянками найширшої автономії. За десятиліття правління путіна навіть колись багаті російські регіони перетворилися на депресивні сировинні придатки. В результаті такої стратегії у сучасній росії так і не сформувалось демократичне громадянське суспільство, а нормою стали звиклість до поганого життя та байдужість до всього, що відбувається.
Тому, очевидно, що шлях в напрямку від росії до постросії буде непростим.
Проте, саме 24 лютого 2022 року стало точкою неповернення на шляху до розпаду росії. Адже до соціальної нерівності, відсутності політичних свобод, міжетнічної нетерпимості приєдналась провальна війна.
Головна із пропагандистських тез обгрунтування агресії – позиціонування України, як «держави, зшитої зі шматочків», тоді як сама росія, навіть після 1991 року залишається «клаптевою» імперією, стало каталізатором національних антивоєнних рухів.
На тлі демонстративної мобілізації на війну проти України переважно бурятів, тувинців, мордвін, ічкерійців, карелів та інших «нерусских» народів, до лозунгів проти війни та саботажу мобілізації, в національних осередках все частіше звучать призови до автономії та від’єднання від росії.
Тому, перемога України у війні проти росії є принципово важливою для початку трансформації російської державності і робить перспективи переформатування нинішньої рф реальними.
