Волонтерки
У межах проєкту «Волонтери: відомі та невідомі історії» відбулась зустріч із очільницею благодійного фонду «Робимо добро дітям» Тетяною Дончевою та координаторкою дружнього простору «СпівДія заради Дітей» Іриною Рожанською.
Розмова з волонтерками пройшла 24 березня в актовій залі Волинської обласної бібліотеки для юнацтва у формі панельної дискусії. Захід бібліотека організувала спільно із Департаментом молоді та спорту Луцької міської ради. На ньому побували і журналісти Район.Луцьк.
Дискусію розпочала Тетяна Дончева. Вона розповіла про зародження та діяльність фонду «Робимо добро дітям», який очолює. Зокрема, волонтерка зазначила, що станом на зараз вони опікуються чотирмастами родинами, які перебувають у Луцьку.
Вона також розповіла, що змогла зрозуміти внутрішньо переміщених осіб тільки після того, як відвідала зруйновані росіянами міста Київщини.
Розповідаючи про діяльність проєкту «СпівДія», Ірина Рожанська поділилась власною історією: жінка – переселенка з Луганщини, і сама була змушена покинути домівку в березні 2022. До цього теж займалась волонтерством.
«Коли в 2014 році в наше місто приїжджали переселенці з Луганська і навколишніх міст, ми їх підтримували, начебто все розуміли, щиро співчували. Але коли моя родина стала переселенцями, ми усвідомили, що насправді тоді нічого не розуміли. Ці емоції неможливо зрозуміти, поки не опинишся в такій позиції», – розповіла вона.
Освітянка за професією, до проєкту «СпівДія» вона приєдналась за оголошенням. За час роботи волонтери допомогли трьом тисячам дітей, в тому числі місцевим представникам вразливих категорій, адже, за словами Ірини Рожанської, усі діти в тій чи іншій мірі постраждали від війни. Також вона розповіла про загальну структуру «СпівДії» та наголосила на важливості психологічної допомоги переселенцям, як малим, так і дорослим.
«Наше милосердя ідентифікує нас як людей», – підсумував вона діяльність проєкту.
Волонтерка додала, що, окрім жителів Луцька, надсилають допомогу і у прифронтові райони та військовим. У посилки на фронт вкладають дитячі малюнки.
«У нас в бібліотеці теж є свій волонтерський штаб. Наші військові постійно наголошують, що вони чекають малюнків дітей. Для них це важливо. Один військовий, який в нас був, розповів, що коли вони перебувають у холоді, по коліна у воді, в них часом опускаються руки. Їм теж буває страшно. Читаючи листи, вони одразу розуміють, для чого вони там, за що воюють. Щоб діти пішли до школи, щоб вони не ховалися від обстрілів, щоб все було спокійно», – додала модераторка розмови.
Обговорюючи тему переселенців-підлітків, обидві волонтерки погодились: важливо, щоб оточення приймало їх та сприяло їхній адаптації.
Насамкінець, ведуча закликала всіх охочих приєднуватися до волонтерських проєктів.
«Треба, щоб добра було більше. Добро починається з нас», – сказала вона.
