Важко уявити, що хтось зараз може не знати про таке поєднання смаків як пельмені й оцет. Вони у Радянському Союзі були майже на кожному кроці та вважались чимось на кшталт сучасної шаурми чи іншої вуличної їжі.
Безперечно, люди їли їх і зі сметаною, і з маслом, і з майонезом, але нічого популярнішого ніж оцет не було.
Оцет, безперечно, має ряд дійсно позитивних якостей. У ньому містяться вітаміни групи B, аскорбінова кислота й пектин. До того ж, він здатен зменшувати апетит, що вберігає людину від переїдання.
Варто зазначити, що оцет також здатен впоратись із мігренню та розладами шлунково-кишкового тракту. А також чудово допомагає при алкогольній інтоксикації. А тому похмілля з ним проходить значно легше.
Проте оцет не врятує вас від усіх хвороб. Варто пам'ятати, що деяким людям він може бути навіть шкідливим. Це стосується тих, хто має проблеми з нирками й підвищену кислотність шлунка. У таких випадках варто не зловживати оцтом і взагалі обмежити його використання в їжі.
Такі проблеми зі здоров'ям супроводжуються порушенням кислотно-лужного балансу. А оцет, у свою чергу, є надзвичайно сильною кислотою, яка здатна змінити стан організму.
Також оцет не варто вживати, якщо у вас проблеми із зубами. Адже він може псувати тонку емаль.
Зараз теж можна зустріти любителів їсти пельмені з такою незвичайною "приправою". Однак у Радянському Союзі це носило масовий характер. Скоріш за все, справа у звичайній економії. У СРСР пляшечка оцту коштувала 24 копійки. У той же час, інші варіанти були трохи дорожчими.
Однак є ще одна популярна версія. Кулінарні книги дореволюційного часу стверджують, що тандем пельменів і оцту був улюбленою їжею селян.
Основною причиною цього вважається той факт, що їжа звичайного населення була доволі жирною, а оцет міг компенсувати це.
Тому його додавали до різноманітних страв. Навіть сало часто подавали на стіл, додавши до нього цибулю й оцет.
