Розірвання договору оренди Почаївської лаври з УПЦ московського патріархату є одним із першочергових завдань держави для блокування діяльності центру КГБ-істського утворення на заході України.
Процес повернення споруд Свято-Успенської Почаївської лаври розпочався лише на 14-му році війни України з російською федерацією, коли міністр культури Олександр Ткаченко заявив про початок процесу повернення однієї з церков заповідника, з якою закінчився договір оренди. Відтак, московські попи мали змогу протягом 14 років відкритої війни з росією схиляти вірян на свою сторону та пропагувати “рускій мір і єдіний народ” на території України.
Щодо цілого комплексу споруд, то Міністерство культури намагатиметься розірвати договір оренди із представниками московського патріархату у судовому порядку. Повернення Свято-Успенської Почаївської лаври державі неодмінно відбудеться, так як, в час повномасштабної війни з російською федерацією українське суспільство вимагає заборони КГБ-істського духовного представництва в Україні. В останні місяці такий тиск громадськості почав давати свої результати, влада здійснює низку кроків для передачі майна, яке на сьогодні в користуванні московського патріархату.
Системна робота міністерства культури у питанні “звільнення” українських святинь від кремлівської агентури простежується на прикладі Києво-Печерської, Почаївської лавр та церков Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів Стародавній».
Свої пропозиції щодо розірвання договору оренди подає і Тернопільська обласна рада, однак реальних повноважень на щось вплинути в неї немає, наразі це виглядає як імітація боротьби з московським патріархатом і популізм. На жаль, до кінця 2022 року Тернопільська обласна влада не помічала діяльності московського патріархату на території області і уже в час повномасштабної війни пройшла не одна хресна хода прихильників “руского міра”, яку тернопільські посадовці різних структур та відомств толерували.
Маємо дотиснути це питання до кінця і домогтися заборони діяльності московського патріархату на законодавчому рівні, і це наш фронт, фронт людей які знаходяться в тилу і мають можливість жити у вільній країні, завдяки людям, які ризикують своїм життям, захищаючи нас від російського агресора.
