У березні 2022 року деяких загиблих чернігівців - і військових, і цивільних - ховали на кладовищі в мікрорайоні Забарівка. Після закінчення бойових дій родичі похованих облаштували там територію: висадили квіти, поставили столи та лавки. У травні цього року люди побачили, що вздовж кладовища виритий рів, а лави й столи знесені. Хто це зробив, кому належить територія кладовища та чи законні дії родичів загиблих – обговорювали в ефірі Українського радіо "Чернігівської хвилі".
У березні 2022 року родичі загиблих під обстрілами самотужки шукали місце для їх поховання й були змушені ховати своїх рідних на цьому цвинтарі. Про це розповідає Наталія Саєнко. Жінці довелося ховати свого сина під час бойових дій.
"Тоді окупаційні війська зруйнували та замінували кладовище Яцево, тому поховання там не велися. В морзі нам запропонували поховання в Ялівщині з перепохованням, тобто це була як братська могила. Або Забарівка. Наш військкомат сказав, що можна поховати на кладовищі Забарівка, це буде один раз, і дитину не потрібно буде перепоховувати. Тому було прийнято рішення саме про поховання на цьому кладовищі".
По закінченню бойових дій родичі похованих об’єдналися та облаштували кладовище: прибрали сміття, висадили квіти, поставили столики й лавки.
"Коли ми приїхали 16 травня на кладовище, то побачили здоровезний виритий рів. Столи та лавочки засипані землею, бульдозером перерито все, знищені квіти, які всі мами висаджували, всі рідні піклувалися про те, щоб навколо їхніх діток було красиво. Зараз така от ситуація, ми навіть не можемо нічого зробити", — говорить Наталія Саєнко.
Як повідомив у коментарі «Суспільному» начальник служби водопровідних мереж комунального підприємства "Чернігівводоканал" Ігор Грищенко, кладовище розташоване поруч з водозабором. Це найбільший водозабір міста, і третина жителів Чернігова споживає воду саме звідти. Кому належить ця земля, за словами Грищенка, шукали кілька років.
"У 2016 році КП «Чернігіводоканал» шукав власника цієї території. Ми не могли його знайти, бо на балансі у КП, яке займається кладовищами міста Чернігова, саме це не перебувало, - повідомив пан Грищенко. - Кладовище було закрите, і воно було начебто за Новобілоуською сільською радою. Але сільська рада розводила руками, казала, що нема коштів на утримання цього кладовища, воно закрите, там хоронять людей з міста. Такий пінг-понг тривав багато років. У 2016 році було визначено охоронну зону, домовилися з тим, хто приглядає за цим кладовищем, хто збирає кошти. Там є людина така. Домовилися, що більше захоронень за цю лінією не буде. Все було домовлено в 2020 чи 2021 році".
За словами Грищенка, питання постало знову, бо кладовище продовжувало розростатися. "Чернігівводоканал" звернувся до прокуратури та ОДА. Врешті-решт відповідальним за цю територію визначили ДП "Чернігівський лісгосп".
"Вони зайнялися цією територією, визначили межу, за яку не буде заходити кладовище. В цьому році, в квітні, коли були поминальні дні, чернігівське лісництво знову звернулося до «Водоканалу», бо проблема є. Були поховання, але вони не перейшли ту межу, по якій прокопаний рів. Але вже за ровом підготували місця для подальших поховань", - уточнює представник «Водоканалу».
Лісгосп звернулося до КП "Чернігівводоканал" з офіційним листом, просили відновити рів – на той час він був засипаний сміттям. "Цей рів не прокопувався, він відновлювався. П’ять лавочок і п’ять столиків були демонтовані. І вони були акуратно демонтовані і переставлені, щоб власники цих малих архітектурних форм поставили їх за межами водоохоронної зони, за межами цього рову. Тобто «Водоканал» завжди поважає пам'ять, поважає людей, які загинули, які померли. Але треба ж розуміти, що це питання життєзабезпечення міста Чернігова", - пояснюють у «Водоканалі».
Людей попереджали про демонтаж? "Ми надавали екскаватор. Ми переконалися в тому, що вони попередили всіх у квітні місяці. Були розклеєні об'яви, тобто «Водоканал зробив все, що від нього залежить. З іншого боку, як можна попередити людей, які встановили ці лавочки? І лавочки неіменні, захоронень на тому боці немає. Просто стоять лавочки, стоять столики. Кого попереджувати?», - коментує пан Грищенко.
"Попередження не було. Був наклеєний лише папір, на якому написано про те, що малі архітектурні споруди, лавочки та захоронення є незаконними. Точка. Стаття Закону України написана. Ні хто автор, ні до кого звернутися, ні кому пояснити, - не було написано. Там не написано, що вони будуть знесені", — говорить Наталія Саєнко.
Директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко говорить, що допомагатиме з позовною заявою.
"Це мами загиблих воїнів, які захищали Чернігів під час облоги. Так, вони мають статус ветерана війни, вони мають право на безоплатну вторинну праву допомогу, тому, звичайно, я буду радити їм звертатися до нас – у Центр безоплатної правової допомоги. Тут треба чітко з'ясувати, хто вирив цей рів", - коментує ситуацію пан Бобруйко.
Також юрист уточнює, що родичі похованих мають право на відшкодування моральної шкоди. "Вже підготовлені проекти заяв про кримінальне правопорушення відповідно до 2 статті 297 Кримінального кодексу України. Я вважаю, що їх також необхідно подавати до відповідних правоохоронних органів, тому що це, звичайно, осквернення, руйнування відповідних могил, могил тих воїнів, які захищали наше місто".
ФОТО: Фейсбук-сторінка Kristina Bobrovnik
