Олег Андрієнко тренує дітей, бере участь у забігах і привчає до активного способу життя побратимів-ветеранів. У планах – зайнятися екстремальним спортом – роуп-джампінгом. Так, усе це – з протезом.
Вражає історія Олега та його сила духу. Торік, під час оборони столиці, він зазнав важкого поранення – потрапив під ворожий авіаобстріл. Побратим Олега загинув, а сам він втратив ногу. Протез встановили в Одесі, уже вдома почав звикати до нього.
Подолати пережитий травматичний досвід воїну допомогло постійне спілкування з рідними, зокрема трьома доньками. Каже, просто не мав права розклеїтися перед своїми дівчатами, хотів довести, що тато такий же веселий та активний, як завжди.
Своїм прикладом він надихає інших ветеранів до відновлення, і це стало справою його життя. Тепер Олег працює координатором проєкту «Активні парки» у своєму селі Великий Карашин на Київщині.
Це компонент проєкту «Молодіжні центри та активні парки – частина екосистеми психічного здоров’я», що його запустило Мінмолодьспорту в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я. Створений він, щоб люди мали змогу отримати психоемоційне розвантаження через рухову активність.
На майданчиках працюватимуть координатори, які проходять навчання з опанування навичок першої психологічної допомоги. До їхнього кола також залучають людей з інвалідністю, зокрема ветеранів.
Олег мотивує побратимів просто: «Зміг я, значить, зможеш і ти».
Такий підхід, коли свій до свого, рівний – рівному, є одним із найпродуктивніших у будь-якій реабілітації.
Чуючи історію Олега, хочеться додати: зміг він – зможемо й усі ми. Впоратися, вистояти, перемогти.
Телеграм-канал Олени Зеленської
