Сьогодні жителі Рівненської громади зібралися на майдані Незалежності, щоб віддати останню шану Героям, які добровольцями пішли захищати рідну землю — Сергію Гриценюку та Сергію Скаржинцю.
Про це повідомили на сторінці міської ради.
Сергій Гриценюк народився у Рівному, навчався у 24 школі, а по завершенню вирішив опановувати фах сантехніка.
“Він дуже любив техніку, електроніку. Його ніхто цьому не вчив, все опанував сам. Тож залюбки займався ремонтом телефонів, планшетів, ноутбуків. Сергій не служив строкової служби, але це його не стримало. У червні цього року вирішив, що повинен бути у війську і добровольцем пішов, аби вступити до лав ЗСУ,” - розповідає сестра Героя Лариса.
Опановував військову справу Сергій у Великій Британії, залюбки вивчав нове для себе, технічні особливості, на практиці знайомився із такими близькими для нього стратегіями. А коли повернувся, вирушив на Схід у зону активних бойових дій.
“Сергій був досить закритою людиною, усе тримав в собі, рідко виказував емоції. Тому багато про службу не розповідав. Він любив дізнаватися нове, опановувати нове. Військова служба стала для нього черговим етапом, і це йому дуже подобалося,” - продовжує Лариса.
Завжди усміхнений, комунікабельний Сергій мав багато друзів. Він дуже любив життя. Та понад усе любив свою донечку — 10-річну Олександру. Сестра Героя розповідає, що Сергій розмістив фотографії Саші по всій своїй кімнаті.
39-річний стрілець-снайпер солдат Сергій Гриценюк загинув у бою в районі міста Красногорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.
Сергій Скаржинець народився у Рівному. Навчався у “Здолбунівському вищому професійному училищі залізничного транспорту”.
“Коли закінчив навчання, роботи особливо не було. Це був розпад союзу, тоді багато потягів скасовували, тож Сергій пішов заробляти гроші де-інде. Їзди в на заробітки, багато працював за кордоном. Він саме був у Польщі, коли почалася велика війна. Відразу все покинув і приїхав додому. Казав, що піде захищати країну. Не могли знайти його військовий квиток, то пішов добровольцем у військкомат, зробив новий і в березні цього року поїхав на фронт,” - розповідає мама Героя Леся.
Добрий, щирий, щедрий Сергій залишався вірний своїм переконанням і в мирному житті і на війні.
“Він всім допомагав, про всіх піклувався. Відправляли посилки йому туди: футболки, білизна, шкарпетки... Трохи лохини, щоб поїв, цигарки. А через деякий час каже: “Все роздав, бо хлопцям треба, а в них нема. І лохину роздав — нехай хлопці поїдять, бо коли вони її спробують? А я її в Польщі наївся!” Він такий був завжди, коли жив у Степані зі мною, всім сусідам допомагав, а як щось смачненьке, то завжди казав, щоб спершу я поїла, а вже потім він...” - продовжує мама.
Про свою військову службу надзвичайно відповідальний та серйозний Сергій мамі старався не розповідати. Більше розпитував про неї.
“Його цікавило все, що роблю, що їм, просив, щоб багато не працювала на городі, щоб не працювала багато. Питав про сестру, племінників... Все про нас його цікавило, він дуже переживав за нас, за сина, хоч той і дорослий... - каже Леся. - А зараз ми всі плачемо за ним, усі знайомі, хлопці, які працювали разом із Сергієм у Польщі... Чи ж міг хто подумати, що він загине.”
49-річний молодший сержант Сергій Скаржинець героїчно загинув під час танкового та мінометного обстрілу поблизу населених пунктів Новомаркове — Оріхово-Василівка — Григорівка Донецької області 1 вересня 2023 року.
Поховають хлопців на кладовищі “Нове”...
