Народні календарі багатьох народів світу розпочиналися зимовим поворотом сонця на літо, коли починає збільшуватись день - тобто 25 грудня.
Про це інформує Житомирський обласний краєзнавчий музей.
В далекому дохристиянські це зустріч нового сонячного року - день народження оновленого сонця або свято Коляди.Саме слово " Коляда" має три значення: Коляда - назва самого свята, коляда - дідух або Різдвяний сніп, коляда - пісня-колядка. В християнстві - день народження Ісуса Христа або Різдво.
Свято Різдва замінило Коляду та залишило нам у спадок народні обряди, що несуть у собі елементи святкового радісного настрою, надію на сповнення мрій та бажань і , звичайно, колядки.
Різдво розпочинаєдвотижневі свята (святки) з 25 грудня по 6 січня.
Ці дні потрібно віддати прославленню Спасителя, веселитись, славити Бога, ходити до церкви, в гості до родичів, але не справляти весіль, хрестин, інших світських заходів.
Напередодні Різдва(24 грудня) Свят-вечір, Велія, пісна, Багата кутя.Господиня готувала 12 пісних страв (на олії), серед яких: кутя, узвар, горох, капуста, квасоля, риба, гриби, голубці з пшоном, коржі з маком...
Всі члени родини цього вечора мають бути вдома і, діждавшись першої зірки, сісти вечеряти. Перед вечерею господар вносив в хату сніп зі злаків - дідуха і прилаштовував на покуті.
Святий вечір, як і саме Різдво, має багато обрядів, які різняться в залежності від регіону України, та в них одні побажання людині - за допомогою магічних дій домогтися щедрого врожаю, вдалого шлюбу, здорових дітей та родини, миру на землі.
Колядувати на Житомирщині починали зранку 25 грудня.
Завідувачка відділом етнографії Невеська В.І.
Житомирський обласний краєзнавчий музей
