Протягом багатьох років, починаючи з нульових 21 століття, в українців існувала традиція - на зимові свята дивитися новорічні та різдвяні мюзикли, які росія створювала спільно з Україною. Зазвичай такі мюзикли створювалися на основі казок, старих фільмів та відомих літературних творів. У них знімалися відомі артисти та виконавці - як російські, так і українські.
І здавалося б, що з цими мюзиклами може бути не так? Наче ж це просто безвинні розважальні проєкти, які мають підвищувати настрій, дарувати новорічну атмосферу і змушувати мріяти про хороше.
Але, як показала інформаційна війна, яку росія веде проти України вже багато років, ця країна всі культурні та медійні продукти використовує у своїх пропагандистських цілях. А які ж саме наративи рф просувала через новорічні мюзикли? У цьому ми і пропонуємо розібратися.
Мільйонам українців дуже відомі мюзикли початку нульових - “Попелюшка”, “Вечора на хуторі біля Диканьки”, “Сорочинський ярмарок”, "Божевільний день або одруження Фігаро", “Зоряні канікули”. “Пригоди Вєрки Сердючки”.
Усі ці мюзикли створював український режисер Семен Горов. Уже після початку повномасштабної війни рф проти України він в інтервʼю для Аліни Доротюк розповів, що саме було не так з цими мюзиклами.
Так, за його словами, росія не припиняла вести культурну боротьбу проти України, навіть коли та стала незалежною. Мета - максимально розчинити і поглинути український культурний простір.
Саме тому на головні ролі запрошували російських артистів, а тим часом українці були на другорядних.
Горов зізнавався, що часто продюсери на каналах відкрито просили запрошувати зірок із рф, яка виділяла на пропаганду вже тоді шалені кошти. Режисер стверджує, що таки намагався давати українським артистам головні ролі. Приклад цьому - мюзикли “Зоряні канікули” (у головній ролі Тіна Кароль), “Пригоди Вєрки Сердючки” (відповідно, головну роль виконує Андрій Данилко) та “Вечора на хуторі біля Диканьки” (одні з головних ролей виконали Олег Скрипка та Ані Лорак).
Втім, в усіх мюзиклах зустрічалися переважно одні й ті самі імена російських артистів, які потім підтримали військову агресію своєї країни: Філіп Кіркоров, Лоліта Мілявська, Ніколай Басков та багато інших.
Росія всюди намагалася показати викривлений та спаплюжений образ українців: у фільмах, книгах, серіалах. Новорічні мюзикли - не виключення.
Новорічний мюзикл "Вечори на хуторі поблизу Диканьки" на основі твору Миколи Гоголя свого часу став одним із найпопулярніших.
Втім, разом з яскравою картинкою та веселою музикою, у проєкті подали образ “шароварного” українця, який вигідно було транслювати російській пропаганді.
Зокрема стрічку наситили елементами традиційного набору, за допомогою якого зображували жителів України - дівчата у вінках з пластмасових квітів, чоловіки з чубами у шароварах та кожухах - селюки, що люблять поїсти вареників зі сметаною та ходять до кума на горілку.
Не забули й показати козаків, які відправилися у петербург на поклон до цариці. За сюжетом, разом з цими козаками коваль Вакула напросився на аудієнцію, щоб попросити в цариці черевики для коханої Оксани. Тут слід відзначити, що сцена така описана безпосередньо в творі Гоголя, який і сам був зросійщеним українцем.
в Україні немає достойних артистів, які зроблять святковий проєкт впізнаваним і цікавим;
Україна немає свого культурного простору, власних культурних доробків та творів, які варті уваги;
тільки росіяни можуть зробити шоу цікавішим;
російська мова - основна в Україні не тільки у спілкуванні, а й на телебаченні;
українські різдвяні традиції не варті того, аби їх показувати;
українське традиційне село та вбрання - це щось недолуге, пласке і нецікаве; гарних українських пісень немає, тому їх всюди замінили російські.
І тривалий час подібні культурні продукти разом з іншими, до яких рф докладала руку виконували свою функцію. Адже серед українців дійсно не було популярно слухати українську музику, дивитись українське кіно та серіали, цікавитись українськими артистами та акторами, транслювати на широку публіку національні зимові традиції та пісні.
На щастя, зараз ця ситуація змінюється. Не в останню чергу змінам посприяла широкомасштабна агресія рф проти України. Але все ж варто памʼятати: для росії немає обмежень у способах просування своєї пропаганди. Тож варто дуже уважно обирати для себе контент і шукати додаткову інформацію про тих, хто цей контент створює та представляє.