Лікування хвороб у багатьох країнах світу базується на препаратах і методах, ефективність яких доведена дослідженнями. Доказова медицина в США та Європі вже працює понад півстоліття, в Україні – меншедесяти років. Про доказову медицину в педіатрії, про міфи щодо лікування дітей і забобони батьків розповіла в інтервʼю лікарка-педіатриня чернігівського медичного центру «Сімʼя+» Любов Фіалковська.
- Пані Любове, як зʼявилася в Україні доказова медицина в педіатрії? Це мода, тренд чи необхідність?
- У світі доказова медицина — це необхідність. Натомість в Україні — все по-іншому. Нині бути доказовим лікарем модно, бо пацієнти надають перевагу таким лікарям. Але на мій погляд, ситуацію з лікуванням на доказовій базі можна порівняти з вишиванками: всі вдягли вишиванки та не всі українці!
Доказова медицина використовується в західноєвропейських країнах та США десь уже 60 років. В медицині України ми маємо справу з нею не так давно. Та й загалом, у нашій країні вона не може бути стовідсотково тим, чим є у світі, бо ми такі люди.
В Україні старт доказової медицини в педіатрії супроводжувався скандалом. Це була конференція педіатрів «Захід зустрічає Схід: педіатрична практика в системі громадського здоров’я» у 2016 році, організована активними лікарями, серед яких – Євген Комаровський, Леонід Дубей, Андрій Пеньков та інші. Ця конференція стала першим заходом, організованим поза офіційною установою – Академією післядипломної медичної освіти імені Шупика, що десятиліттями визначала вектор руху медичної галузі.
Конференції проводилася у Вінниці, вона була платною, але вільних місць у залі не було. Лікарі за свої гроші стояли день і це було диво дивне – таким був старт доказової медицини в педіатрії в Україні. Я теж була присутня на цьому заході.
У конференції брала участь тодішня очільниця МОЗ Уляна Супрун. Вона зробила значний внесок у розвиток доказової медицини. Також дозволила лікарям-ФОП вакцинувати пацієнтів, що доказово і важливо. Ми мали доказову базу щодо вакцинації, деякі колеги відставали і це важко було врегульовувати між лікарями.
З активної частини лікарів зорганізувалася закрита група в Фейсбуці. Вона налічувала 300-400 лікарів, які просували доказову медицину в країні. Спочатку було важко, адже першопроходьцям завжди непросто. Пацієнтам доводилося чути від «класичних лікарів» – не ходіть до доказових лікарів, бо вони лікують «неправильно». Але поступово ситуація змінювалася. Молоде покоління більш прихильне до доказової медицини. Зараз більше лікарів працюють за цими стандартами.
- Власне доказова медицина – щоце таке?
- Я би сказала, це правильна медицина: що потрібно — ти лікуєш, що не потрібно — не лікуєш. У цій медицині не використовуються народні методи, гомеопатія, трави. Один із моїх старших колег якось підкреслив - «я не проти, що це може працювати, але це не може бути для всіх». І я погоджуюся. Нетрадиційні методи лікування мають право на існування, але вони не можуть допомагати всім і завжди.
Доказова медицина ґрунтується на доказах. Перед тим, як складається протокол лікування, відбуваються дослідження, в тому числі плацебо контрольовані. Міжнародні медичні організації проводять дослідження щодо фармацевтичних препаратів і протоколів лікування.
Але, на моє переконання, завжди має бути золота середина. Адже людина — по-перше, це живий організм, а по-друге, унікальний організм. Тому не вийде лікувати всіх однаково.
Завжди можуть бути ситуації-винятки, коли потрібно все зважувати, аби досягти результату. Нещодавно розглядали ситуацію лікування дитини з аутизмом, хлопчик не міг приймати доказові ліки через страх інгаляцій, тому йому лікарі вимушені були призначити не дуже доказовий препарат.
Крім цього, є препарати щодо яких дослідження, то дають доказову базу, то ні. Тому професіоналізм лікаря і здоровий глузд мають вирішальну роль у лікуванні. У всьому потрібна «золота середина», з крайнощами завжди дуже складно.
Доказова медицина – це ще і про комунікацію з пацієнтами. Не призначати те, що не потрібно, і пояснювати пацієнтам, чому. Приміром, дітям до 4-6 років не рекомендовано призначати сиропи від кашлю.
- Тобто, доказова медицина базується на дослідженнях ліків і методів лікування. Але ж потрібно ще встановити діагноз.
- У цій сфері теж маємо справу із гіпердіагностикою, коли пацієнту пропонують здати десятки аналізів, частина з яких є непотрібними. Лікар має призначати те, що потрібно і не більше, а не так, що зробіть і це, й інше. Або зробили КТ/МРТ в одному місці, а лікар говорить - ні, йдіть краще зробіть в іншому місці.
Тому перебуваючи за кордоном, українці із незадоволенням розповідають, що там «неправильно» призначають аналізи – занадто мало, і загалом, «медицина в європейських країнах геть погана». Але тоді логічне питання постає — чому ж у цих країнах тривалість життя значно перевищує українську? Акцент робиться на профілактиці. Вакцинація від багатьох хвороб є обов’язковою. І національний календар щеплень у європейських країнах є ширшим, аніж нині в Україні.
- Як виявилося, застуду, кашель не лікують гірчичниками чи медичними банками, гарячими ванночками для ніг, гарячими аплікаціями з вареної картоплі на грудну клітину тощо, як багатьох із нас лікували в дитинстві мами і бабусі.
- Так, у доказовій медицині зараз не лікують, хоча за кордоном і півстоліття тому не було гірчичників. У світі загалом немає фізкабінетів. Та й типи інфекцій змінюються. За мою 17-річну практику це було кілька разів. Крім цього, ми активно мігруємо, переміщуємося, комунікуємо з людьми з різних країн. Ви ж памʼятаєте, як до війни за годину в Борисполі сідали і злітали чи не сотня літаків. І в одному місці «перемішані» люди з різних куточків світу.
Змінюються умови життя, а відповідно, те, що працювало й допомагало 70-100 років тому, зараз не працює.
- Як знайти свого доказового лікаря?
- Оскільки доказова медицина в тренді, то всі одномоментно стали «доказовими лікарями». Але не завжди доказові на практиці – призначають сиропи, антибіотики у великій кількості і там, де вони не потрібні. В педіатрії обов’язковою є вакцинація, хоча, на жаль, не всі колеги навіть із науковими ступенями її підтримують. У багатьох країнах лікар за некоректні висловлювання і неадекватні призначення може втратити ліцензію, яку потім неможливо відновити.
У педіатрії базові речі доказової медицини - це грудне вигодовування, вакцинація, дотримання протоколів лікування.
До мене часом приїздять пацієнти з громад, і я питаю, як дізналися про мене, то люди відповідають, що із групи в Фейсбук «Доказові батьки». Ця група об’єднує до 400 тис. підписників. І там можна знайти доказових лікарів із різних регіонів України. Цей перелік сформований за відгуками колег і батьків.
- З якими міфами чи навіть забобонами доводиться мати справу в практичній діяльності?
- Найперше — трави нешкідливі. Люди чомусь вважають, що їх можна вагітним, приміром. Однак є дослідження, що звичайна ромашка може порушити кровообіг плоду, що пов’язаний із матір’ю. Тому з ромашкою вагітним варто бути вкрай обережними.
Далі — жінки в очікуванні дитини не стрижуть волосся. Як це логічно пояснити, я не знаю.
Ще чимало міфів, повʼязаних із грудним вигодовуванням.
До мене приходять на прийом мами з голодними очима. В жодній країні немає дієти годуючої мами, бо жінка, яка недоїдає, не може мати достатньо молока для дитини. Жінка голодна, нервується – і ГВ, до побачення!
Коли я говорю жінкам зайти в кафе і випити лате, з’їсти чізкейк, приміром, то частина починає плакати, інша — нервово сміється. А насправді годуючим жінкам можна їсти і шашлик, і навіть салат «Олів’є». Обмежень немає.
- Яких помилок найчастіше допускають батьки, коли дитина хворіє?
- Дуже часто батьки говорять, що не можуть збити температуру дитині. А причиною цього є неправильно розрахована доза жарознижувальних препаратів. Вони розраховуються на вагу дитини і це потрібно зробити правильно.
Потім відхаркувальні препарати. Їх не призначають, бо дитина не може відкашляти мокротиння в силу своєї фізіології. Сиропи дітям не призначають до 4-6 років.
Натомість зустрічаю острах чи застереження щодо вакцинації від грипу. А її можна робити дітям з 6 місяців. Моя сім’я щороку вакцинується від грипу восени чи не десятиліття. І це працює.
Спілкувалася Ірина Синельник
Чернігівська Медіа Група
