В Україні 24 грудня 2023 року набули чинності зміни у трудовому законодавстві до деяких законодавчих актів щодо впорядкування надання та використання відпусток, передбачені законом № 3494-IX.
Нововведення ініціювали з огляду на реалії воєнного стану, стосуються вони тривалості відпусток, отримання компенсації за невикористані дні відпочинку, умов надання деяких видів відпусток тощо. Про основні зміни розповіло видання РБК-Україна.
Раніше для працюючих українців діяла норма про те, що у період воєнного стану тривалість основної відпустки не може перевищувати 24 дні на рік. Якщо працівник має право на довшу відпустку, йому могли відмовити у її наданні. Додаткові дні можна було "відгуляти" або отримати за них грошову компенсацію вже після завершення воєнного стану.
У новій версії трудового законодавства частину відпустки понад 24 дні роботодавець може надати після воєнного стану без збереження заробітної плати.
Виключення: відпустки для керівних працівників закладів освіти, навчальних підрозділів інших закладів, педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників.
Також зміни торкнулися умов надання відпустки працівникам, які залучені до виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання. Тепер цій категорії працівників, як і працівникам підприємств критичної інфраструктури, роботодавець може відмовити у наданні щорічної та інших видів відпустки, за виключенням відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до 3 років.
Ухваленим законом збільшено тривалість відпустки без збереження заробітної плати за сімейними обставинами чи з інших причин до 30 днів на рік (раніше було до 15 днів).
Внесені правила надання "карантинної" відпустки без збереження заробітної плати, яка може бути надана працівнику без обмеження за строком у разі необхідності самоізоляції під час епідемій, пандемій.
Крім того, відпустка без збереження зарплати може надаватися без обмежень по строку під час дії воєнного стану, у разі виникнення надзвичайної ситуації техногенного, природного чи іншого характеру.
При цьому час перебування у таких відпустках не зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Їхня тривалість визначається угодою між роботодавцем і працівником.
У разі мобілізації після оголошення воєнного стану працівники мають право на грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки. Раніше компенсацію за невикористану відпустку можна було отримати при звільненні з місця роботи.
Для отримання компенсації необхідно подати заяву не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв'язку з призовом на військову службу.
Крім того, після звільнення з військової служби у зв'язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації особі надається право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю 60 днів, яка включається до страхового стажу.
За новим законом, з 24 грудня 2023 року мобілізованим педагогічним та науково-педагогічним працівникам скасували збереження середнього заробітку з останнього місця роботи перед призовом.
При народженні дитини батько або хтось з родичів може взяти одноразову оплачувану 14-денну відпустку протягом трьох місяців від дати її народження. При цьому є додаткові умови:
