В Україні, більша частина вірян якої є православними, до цього року традиційною датою Різдва було 7 січня. Тим не менш, від 1 вересня 2023 року ПЦУ та УГКЦ перейшли на новоюліанський календар, що спричинило зміну дат деяких релігійних свят, у тому числі й Різдва Христового. Тому від 2023 року українці святкують Різдво сьогодні, 25 грудня (Святвечір відповідно 24 грудня) – разом із усім католицьким світом та Православними Церквами, літургійний календар яких так само побудований на новоюліанському календарі.
Кожна країна святкує Різдво по-різному та має свої традиції і звичаї. 0629 вирішив дізнатись, чим відрізняється святкування Різдва в Україні та інших країнах Європи, які стали тимчасовою домівкою для маріупольців.
Різдво у Польщі – одне з головних свят. Його відзначають 25 грудня.
Різдву передує період чотиритижневого очікування, його називають Адвентом. Християни вірять, що немовлятко Ісус, щороку з’являючись у вертепі, принесе людям благодать, щастя, успіх і здоров’я. Різдво – це свято, сповнене дива і казкових передчуттів. Це сімейні зустрічі на різдвяним столом, спільне прикрашання ялинки і співи різдвяних пісень.
На Різдво поляки традиційно загадують бажання і дарують подарунки. Цей звичай існує віддавна, він асоціюється з подарунками, які принесли маленькому Ісусу пастухи і волхви. Подарунки напередодні Різдва складають під ялинкою або вручають біля неї. Подарунок можна зробити власноруч. Або вибрати – і купити.
Зазвичай це можна зробити на Різдвяному базарі. Це місце, де подарунок вдастся знайти на будь-який смак і бюджет. Різдвяні ярмарки стали справжньою подією – яскравим дійством, до якого готуються заздалегідь і чекають з нетерпінням. Як туристи, так і місцеві жителі.
На Різдвяних ярмарках представлені стенди з польськими стравами, приготовленими на грилі. Тут можна скуштувати пироги, приготовлені за старовинними рецептами – з чорносливом, з гречкою і свининою, капустою і грибами, з сочевицею, сушеними помідорами, сиром, бобами, беконом… Крім того, можна скуштувати смачних супчиків: томатного, гарбузового, грибного, горохового. Знаменитий журек і гуральську квасницю, бігос, ковбаски. Традиційно на ярмарках є місце для діжок з гарячим духмяним вином (гжанцем), для солодощів і медів.
Поляки також люблять купувати на ярмарках новорічні прикраси ручної роботи, свічки, кераміку, вироби з дерева, сіна, сувеніри, ювелірні прикраси, скатертини, шкіряні вироби, іграшки… Зазвичай дійство супроводжують виступи мистецьких колективів.
У вечір Вігілії, 24 грудня, вся родина збирається на святкову вечерю. За святковим столом сім’ї розділяють оплатек (прісні вафлі): кожна людина відламує шматок, бажаючи один одному щасливого Різдва. Вечерю не починають доти, доки в небі не з'явиться перша зірка, і традиційно за столом залишають додаткове сервірування на випадок, якщо хтось з'явиться без запрошення.
Серед страв на столі обов’язково мають бути рибні (найчастіше короп), грибний суп або борщ з вушками, вареники, кутя. Всього – 12 страв. Їдять поляки лише ложкою, оскільки виделки під час Різдва заборонені, за традицією в цей вечір до хати приходять усі померлі родичі, які можуть поранитися гострими виделками. Також окремо ставлять тарілку для небіжчиків, на яку господар будинку буде відкладати по пів ложки від кожної страви
У Німеччині Різдво святкують 25 грудня, відоме як “Перший день Різдва” (Erster Weihnachtstag). Також 26 грудня є офіційним святковим днем, відомим як “Другий день Різдва” (Zweiter Weihnachtstag). За традицією, увечері 24 грудня (напередодні Різдва) відзначають “Різдвяний вечір” (Heiligabend), коли багато сімей збирається разом, щоб відкрити подарунки та провести час у колі родини.
Багато компаній та магазинів повністю зупиняються і не працюють з 25 по 31 грудня. Графіки святкових неробочих днів у різних землях відрізняються.
Святкувати Різдво німці починають на Святвечір, 24 грудня. Цей день не є офіційним вихідним, але більшість магазинів та фірм працює по скороченому графіку – до обіду. Це останній шанс докупити подарунки близьким та запастися продуктами. Але про подарки краще подбати заздалегідь, німці це полюбляють робити на Чорну п’ятницю.
У німецьких домах окрім хвойної красуні обов’язковою атрибутикою Святого вечора є куточок з зображенням сцени народження Христа. Таку композицію часто можна побачити і на різдвяному ярмарку, куди ходять щоб поспілкуватися, випити глінтвейну з друзями, прикупити ялинкових прикрас та в’язаних светрів зі смішними написами.
Жодна німецька дитина не представляє період до настання Різдва без Adventskalender – календаря з віконцями, які потрібно відкривати по одному щодня з 1 до 24 грудня. За дверцятами чекають сюрпризи — цукерка, шоколадка, печиво, міні-іграшки чи інші подарунки.
Різдво в Німеччині проходить у вузькому сімейному колі. Часто люди йдуть до церкви – навіть якщо весь рік не славилися старанними прихожанами – і на кладовище, щоб відвідати покійних родичів. Вдома батьки і діти читають та розповідають різдвяні історії, співають пісні, грають в настільні ігри та обмінюються подарунками.
Вечеря, як правило, скромна, напередодні Різдва багато готувати не прийнято – до 50-х років минулого століття Святвечір був часом поста. Тому на столі досі часто можна побачити рибу – запечену або у вигляді салату з солоного оселедця і картоплі. В останні роки популярність завоювали смажені ковбаски з кислою капустою, з гарячих напоїв – фруктовий пунш і глінтвейн, на десерт – печиво з корицею і мускатом, Stollen, а також різдвяний пудінг.
Зазвичай різдвяний пудинг готується щонайменше за тиждень до Святвечора. У класичному варіанті рецепта для приготування використовувався яловичий жир. Але сьогодні кладуть переважно солодкі інгредієнти — вершкове масло, сухофрукти. Головна фішка – феєрична подача пудингу на Різдво з його запалюванням. Для вогняного ефекту на випічку спочатку виливають якийсь міцний напій.
Різдво у Чехії святкується 24-26 грудня, як і у багатьох інших країнах. Основні дні святкування включають 24 грудня, коли проходить свята Вечеря (Štědrý den), і 25-26 грудня, коли триває святкові веселощі. Найбільш важливим та символічним моментом є свята Вечеря увечері 24 грудня, коли збираються сім’ї, прикрашають різдвяну ялинку та дарують подарунки один одному. У цей день святковий стіл зазвичай прикрашений сіно або соломою, що символізує народження Ісуса у стійлі. Традиційна страва для цієї вечері – короп, який часто купується живим і зберігається у ванні до самого вечора.
Різдвяна Прага/ Фото REUTERS
Свята вечеря має свої правила – стіл накривають на одного зайвого, на несподіваного гостя, а під час вечері не встають з-за столу, поки всі не завершать прийом їжі. Згідно з повір'ям, той, хто встане під час вечері, наступного року разом з іншими за стіл не сяде. Після вечері під ялинкою розгортають подарунки.
Різдвяна ялинка (Vánoční stromek) за традицією прикрашається кулями, лампочками та іншими прикрасами, а під нею ставлять подарунки для сім’ї.
Також у Чехії прийнято дарувати на Різдво омелу - вічнозелену рослину. Її не треба купувати – тільки дарувати, бо лише подаровані гілки омели приносять щастя. Гілочки омели підвішують найчастіше під лампочкою на стелі або край дверей. За повір'ям, чоловік має право поцілувати будь-яку жінку чи дівчину під гілочками омели. У народі говорили: «Хто поцілується під омелою, закохає в себе іншого».
Кульмінацією Різдва є опівнічна меса у церквах, де співають колядки. Відбувається це напередодні свята Різдва Христового, яке припадає на 25 грудня.
26 грудня у Чехії відзначається Янгольський день (Svátek svatého Štěpána), який включає дресовані вистави та виступи янголів. Ангели – це ангели, які є важливою частиною чеських різдвяних традицій.
На вулицях чеських міст та містечок зазвичай влаштовуються різдвяні ринки, де можна придбати подарунки, різдвяні прикраси та смачні частування, такі як трдельники (солодка випічка) та гаряче вино.
У деяких регіонах Чехії молодь ходить по будинках, співають колядки та отримують нагороду подарунки або пожертвування.
Болгарія почала святкувати Різдво Христове 25 грудня порівняно недавно, в 1968 році. В Болгарії Різдво, яке ще називають Коледою, вважають найвеселішим і найщедрішим святом для дорослих і дітей. Саме до нього готуються ретельно, запасаючись подарунками, підбираючи ялинку, під яку їх складатимуть, прикрашаючи домівку.
Ялинку в болгарських домівках встановлюють саме до Різдва, а не до Нового року, який потрапляє в розряд звичайних свят з нічною випивкою і закускою, але не такою багатою, як 25 грудня.
Накривати святковий стіл починають 24 грудня, коли тут відзначається Будній вечір. За давньою традицією, в останній день посту в болгарському домі готують і виставляють на стіл непарну кількість тільки пісних страв. Їх має бути сім чи дев’ять. Сім, бо в тижні стільки днів, дев’ять — це данина тому, що Свята Марія стільки місяців носила у своєму чреві Христа. Церква дозволяє і 33 страви, за кількістю років земного життя Спасителя. Але така трапеза не кожній родині по кишені. Хоча окремою стравою тут вважають пісні капустяні чи виноградні голубці, перець, фарширований рисом, квасолю, приготовлену в глиняних горщиках, банани, мандарини, апельсини, волоські горіхи, мигдаль, компот із сухофруктів… — усе тільки рослинного походження. На столі обов’язково має бути і червоне вино, що символізує кров Христа, а також пісний хліб чи болгарська баніца, в яку закладають монетки чи записки з побажаннями на майбутнє.
За святковий стіл старший за віком у родині запрошує всіх близьких після повернення з церковної служби. Зазвичай це о 20-й чи 21-й годині. Він же під молитву крутить тричі хліб, потім розрізає чи розламує його на шматки за кількістю людей, що сидять за столом — в кожному шматку може бути монетка чи записка з побажанням. Усі вірять, що воно обов’язково збудеться. Але перший шматок хліба завжди ставлять до образа Святої Діви Марії. Після вечері починається обмін різдвяними подарунками, які попередньо кладуть під прикрашену ялинку із записками, кому вони призначені. Зі столу нічого не прибирають, бо вірять, що ті близькі, хто полишив цей світ, також незримо присутні в домі й можуть проголодатися.
А тим більше, що в Будній вечір у селах по домівках починають ходити колядарі. Вони співають колядки, бажаючи здоров’я, і посипають домочадців житом, а за це їх щедро пригощають тим, що Бог послав. Раніше, за старою традицією, колядування тривало з півночі й до сходу сонця на Різдво. За повір’ями, саме тоді звідусіль з’являлася нечиста сила. Вважалося, що ряжені, а в Болгарії їх називають кукерами, піснями й ударами в бубон чи щось металеве проганяли її. Кукери цього вечора надягають своєрідні обладунки з ведмежої шкіри, роги биків та інше, що може налякати нечисть.
Але до ранку зараз навіть у селах не ходять, бо вранці треба йти на службу до церкви, а потім готуватися до святкового обіду. На нього діти обов’язково мають прийти до батьків і привітати їх зі святом. І, звісно, всі сідають за багату трапезу, яка іноді триває аж до темряви.
Ірландія — одна з небагатьох європейських країн, яка з плином часу не втрачає своєї національної ідентичності. Кельтські звичаї зберігаються донині в багатьох регіонах країни, і традиції зимових свят не виняток.
Ірландські зимові свята тривають з 24 грудня по 6 січня. Різдво — свято домашнє. Навіть знамениті ірландські паби закриваються з 24 до 27 грудня.
Гуляння на Різдво виключені, з усіх публічних місць доступна тільки церква - полуночна меса, мабуть, найсильніша ірландська різдвяна традиція. Ввечері напередодні Різдва припиняють роботу навіть громадський транспорт і таксі. 25 грудня законний відпочинок триває, і лише 26-го міста починають оживати. 26 грудня — День подарунків, або День волове очко. Саме в цей день всі — і діти, і дорослі — отримують один від одного подарунки.
Ірландці в цілому прикрашають свої оселі до свята так само, як і інші європейці, але цікаво, що будинки, прикрашені омелою і гостролиста, часто залишаються без ялинки. Вважається, що ялинок цілком достатньо в публічних місцях і там, де збирають дітей для новорічних вистав.
Напередодні Різдва дітям дарують адвентний календар, де під кожним грудневим днем заховані ласощі з шоколаду. На свята печуть деруни, тістечка, паштети з рубленого м'яса і пудинги. У багатьох районах зберігся звичай запалювати на вікні свічку, це символізує освітлення дороги Святій Сім'ї і стомленим мандрівникам, які заблукали вночі. Діти вішають на свої ліжка шкарпетки або наволочки, щоб святому Миколаю було де покласти подарунки. 25 грудня приймають гостей, яких пригощають запеченою птицею, смаженою картоплею, шинкою, а на десерт подають пудинг з ромової підливою або сметаною, печиво до чаю.
Перед Різдвом починається один з найтриваліших у році постів — Різдвяний піст. Він триває 40 днів і необхідний, щоб очистити душу й тіло перед Різдвом Христовим. Під час Різдвяного посту вірянам дозволяється їсти овочі, фрукти, каші, гриби, бобові, інколи рибу. Але заборонено вживати м'ясо, яйця, молочні продукти, сир, вершкове масло.
Особливою традицією українського Різдва є колядки — веселі пісні на релігійну тематику. Колядники обходять будинки, тримаючи в руках велику зірку, та розважають своїх сусідів і членів родини за гроші і солодкі подарунки. Здавна наші предки вірили, чим більше кодядників прийде до хати, тим більше багатства і щастя буде в ній наступного року.
Святкування самого Різдва починається від самого ранку. Українці зустрічають це велике свято словами "Христос народився!" і чують у відповідь "Славімо Його!". Святкування переважно проходить у родинному колі. Традиційне святкове меню складається з дванадцяти пісних страв. Склад цих страв може відрізнятися від сім'ї до сім'ї, але завжди містить незмінні елементи, такі як кутя і узвар. Дозволено також рибні страви.
Ще один важливий символ Різдва — вертеп. Деякі історики впевнені, що українці вже у XVII столітті виставляли на Різдво вертепну драму. Цей звичай був загальнопоширеним по всій Україні.
Особливе місце в українській оселі в різдвяний період займає дідух. Його заведено ставити на кут стола або будинку. Створюють його зі снопа, якого збирали ще під час закінчення жнив. Сніп зберігали впродовж всієї зими як символ родючості, життя та безкінечності.
Але як би не відзначали Різдво у всьому світі, якими б традиціями ні дорожили представники різних національностей, в Різдво всіх об'єднує одне – практично в кожному домі панує спокій, затишок і радість.
